Новости

Дві несхожі Росії. Одну бачить начальник, інший — пересічна людина

Две непохожие России. Одну видит начальник, другую — рядовой человек

В країні, придуманої владою, все влаштовано не так, як у справжній.

Давайте не будемо применшувати необізнаність правлячого класу про наших реаліях.

Розумники сміються над казенної боротьбою з Німеччиною за п’яте місце в світі за ВВП і найвищими обіцянками розігнати економіку до середньосвітових темпів.

Так, МВФ воліє вважати ВВП не за хитромудрим паритетами, а просто по обмінним курсам, і відводить нашому народному господарству лише дванадцяте місце на планеті, припускаючи, що в 2019-му російська економіка в 13 разів поступиться американської і в 8,5 рази — китайської. А «середньосвітові темпи зростання» (3,1%), намічені госпрогнозистами на 2021 рік, якщо і будуть прийняті всерйоз, так тільки читачами казенних доповідей.

Але ці державні фантазії, яким віддається наш керівний коло, абсолютно нешкідливі порівняно з неадекватністю його уявлень про матеріальну сторону життя власних підданих.

Візьмемо тільки що опублікований офіційний звіт про підсумки перших десяти місяців цього року.

Головний читач цього твору і люди, до нього наближених, дізнаються звідти, що середньомісячна нарахована зарплата досягла в Росії 46 тис. рублів, збільшившись на 2,3%.

Що рівень безробіття у нас не більше одного відсотка: «В органах служби зайнятості перебували на обліку 0,8 млн не зайнятих трудовою діяльністю громадян, з них 0,6 млн осіб мали статус безробітного…»

Що у нас, уявіть собі, «в січні—жовтні 2019 р. страйки зафіксовані не були». Ось чим могли б потрясти людство, а не уявним п’ятим місцем, але чомусь соромляться.

А ось мила деталь: «середня фактична тривалість робочого часу в січні—вересні — 7,11 годину». То-то Медведєв стільки говорить про четырехдневке. Він же судить про нашу завантаженості роботою по цим цифрам.

І ще одна приємність: введення житла збільшився на 7,4%. Нехай це набагато нижче контрольних цифр, але виглядає як солідний подарунок простолюду.

Коротше, якщо не в духовній, то в матеріальній сфері справи — так, як їх бачить начальство, — явно йдуть на поправку. Країна цвіте. І рядовий, не зіпсований иноагентами росіянин в цій державної оптиці зобов’язаний виглядати як персонаж старої радянської книжки: «Ні, — сказав він, немов м’яко заперечуючи комусь, — все-таки влада у нас непогана, йде назустріч людині».

Ну а тепер — про те, що цей пересічна людина бачить в реалі.

Офіційна величина середньої, а точніше середньоарифметичної зарплати відображає два явища: те, що топ-менеджери отримують незрівнянно більше за інших (у тому 70% працівників заробітки нижче або сильно нижче «середніх»), і те, що у кількох регіонах, дійсно процвітаючих або віддалених і важких для життя, зарплати набагато вище, ніж в інших. Лише у 18-ти федеральних суб’єктів (від Москви до Чукотки), тобто трохи більше, ніж в одному з п’яти, заробітки вище среднероссийского рівня. А в інших — нижче.

Та ще й сама ця середня зарплата заміряється тільки для «працівників організацій», в яких у вересні числилися 33,2 млн осіб — менше половини зайнятих. Про доходи інших працюючих, яких близько 40 млн, дещо відомо лише з так званих вибіркових обстежень». Більш або менш ясно, що вони отримують менше, ніж в «організації», але наскільки — невідомо. Так що якщо назвемо офіційну середню зарплату липою, то не сильно перебільшимо.

Липа — і відсутні страйку. І майже відсутня безробіття. Правда, крім рапортів Роструда, її оцінюють ще й за так званою методикою МОП і повідомляють, що вона близька до 5% робочої сили. Але це знову «вибіркові обстеження». І зрозуміло, що більшість з сорока мільйонів людей, які не перебувають в «організації», з очевидних причин ухиляються від того, щоб сказати «обследователям» правду.



Джерело статті: “http://povin.com.ua/256666-05-12.html”